Глобальні причини смерті.У 2021 році світ продовжував переживати наслідки пандемії COVID-19, одночасно стикаючись із багаторічними викликами у сфері охорони здоров’я. Аналітичні дані, надані Our World in Data на основі глобального дослідження тягаря хвороб IHME (2024), ілюструють масштаб і структуру смертності за основними медичними, інфекційними та зовнішніми причинами.
Загальна кількість зареєстрованих смертей за окремими групами захворювань виглядає наступним чином:
Причина смерті Кількість смертей
Ключовий висновок: Серцево-судинні захворювання залишаються провідною причиною смерті у світі, спричиняючи вдвічі більше летальних випадків, ніж рак. COVID-19 вийшов на третє місце в рейтингу.
Ці хвороби особливо актуальні для країн з низьким та середнім рівнем доходу, де обмежений доступ до медичних послуг, вакцин та безпечної питної води.
Значна частина цих хвороб пов’язана зі старінням населення, змінами харчової поведінки, урбанізацією та гіподинамією.
Ці цифри свідчать про необхідність посилення запобіжних заходів, підвищення рівня безпеки, ментального здоров’я та адаптації до кліматичних змін.
Ці дані вказують на нерівний доступ до кваліфікованої акушерської допомоги у країнах, що розвиваються.
Незбалансоване харчування та залежності — актуальні проблеми як для бідних країн, так і для розвинених держав, де домінує висококалорійна і малопоживна їжа.
Аналітичні дані за 2021 рік чітко засвідчують, що найбільшу смертність у світі спричиняють неінфекційні захворювання, пов’язані зі способом життя: серцево-судинні хвороби (19,4 млн), рак (9,89 млн), діабет, хронічні респіраторні хвороби та деменція.
За класифікацією ВООЗ, малорухомий спосіб життя входить до п’ятірки провідних факторів ризику смертності. Урбанізація, цифровізація, моторизований транспорт і сидячий характер праці призвели до того, що понад 25% дорослого населення світу фізично неактивні, що суттєво підвищує ймовірність розвитку хронічних захворювань.Порівняльний ризик для малорухомих осіб:
Регулярні фізичні навантаження (від 150 хвилин помірної активності щотижня) значно знижують ризики розвитку:
Крім того, активність покращує когнітивну функцію, якість сну, щільність кісткової тканини та психоемоційне благополуччя.
Попри очевидні переваги, фізична культура й досі сприймається не як медична потреба, а як хобі. Проте статистика смертності наголошує: регулярна фізична активність має рівноцінне або вище значення, ніж медикаментозні заходи, особливо в профілактиці хронічних хвороб.
Аналітичні дані за 2021 рік чітко засвідчують, що найбільшу смертність у світі спричиняють неінфекційні захворювання, пов’язані зі способом життя: серцево-судинні хвороби (19,4 млн), рак (9,89 млн), діабет, хронічні респіраторні хвороби та деменція.
📊 Джерело:Our World in Data – Causes of death 2021https://ourworldindata.org/causes-of-death
Фізична неактивність як глобальний фактор ризику За класифікацією ВООЗ, низький рівень фізичної активності є четвертим за значенням фактором ризику загальної смертності у світі. Урбанізація, цифровізація, моторизований транспорт і сидячий характер праці призвели до того, що понад 25% дорослого населення світу фізично неактивні.
📄 Джерело:WHO – Global action plan on physical activity 2018–2030https://www.who.int/publications/i/item/9789241514187
Фізична активність — універсальна профілактика Метааналізи показують, що регулярні фізичні навантаження (не менше 150 хвилин на тиждень) значно знижують ризик передчасної смерті та розвитку хронічних хвороб.
📘 Доказова база:
Фізична культура як базова медична потреба Проблема полягає не лише у відсутності фізичної активності, а й у її недостатньому сприйнятті як інструмента охорони здоров’я. У той час як медичні втручання отримують значне фінансування, профілактичні заходи — особливо спорт і фізична культура — залишаються на периферії стратегій охорони здоров’я.
📗 Аналітичний огляд:The Lancet Physical Activity Series, 2012https://www.thelancet.com/series/physical-activity